Українська література 10 клас 29.04.2020
Тема. "Пам`яті тридцяти" - збірний образ ліричного героя. Історична основа поезії. Читацький практикум. Літературознавчий аналіз поетичного твору як одна з форм прочитання твору
1. Перегляньте https://www.youtube.com/watch?v=3xX5bsh8Aug
2. Ознайомтеся https://navsi200.com/pamyati-trydtsyaty/
3. Аналіз поезії П. Тичини «Пам’яті тридцяти»
Вірш «Пам’яті тридцяти» належить до громадянської лірики. У творчості Павла Тичини він займає помітне місце. Це поетична епітафія на могилу загиблих бійців студентського куреня, що 29 січня 1918 року полягли під Крутами. Уперше він був опублікований у газеті «Нова Рада» в березні 1918 року і присвячений памяті загиблих у бою з військами Муравйова під Крутами київських студентів, 7 - пізніше похованих на Аскольдовій могилі. Цей поетичний реквієм після 1918 року аж до кінця ХХ століття більше не друкувався, знаходився у секретних фондах бібліотек та архівів української преси.
Ліричний герой поезії — збірний образ, це тридцять юнаків, які трагічно загинули за незалежність Батьківщини. Їхня мученицька смерть — початок кривавої дороги. Рядками «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ» автор ніби роздумує — а скільки їх ще загине? Поетове слово тужить, оплакує юних і завзятих патріотів «українських, славних, молодих». Воно проклинає Каїна, чия «зрадницька рука» вкоротила віку відважним.
Ця трагедія — це особиста трагедія геніального поета. Він з болем констатує, що шлях до щасливого майбутнього проходить по «кривавій по дорозі» і засуджує того, чия зрадницька рука «посміла знятися» на «український цвіт».
Використовуючи біблійських персонажів, Тичина акцентує увагу на несправедливості, що існує у світі, у суспільстві. Адже «провиною» цих юнаків було тільки те, що «понад все вони любили свій коханий край». Тому для поета вони — мученики, святі, їх убивця — Каїн, братовбивця (автор говорить про «допомогу» українському народові з боку російської армії. Каїн — символ підлої зради, кровопролиття).
Автор вводить у текст поезії і інші символічні образи — вітру, сонця, Дніпра. Як зазначено у «Словнику символів»: «Вітер — символ духу, дихання Всесвіту; невловимості; швидкості; шкоди, руйнації і водночас оновлення. Також вітер є місцем перебування багатьох духів, серед яких і душі померлих. Сонце — символ Всевидящого божества; осяяння; слави; величі; правосуддя; Христа. Дніпро //Славута, Славутич// — символ України; долі народу; величі, нездоланності, слави; козацької волі, звитяги; священної ріки українців».
Ідея твору — утвердження патріотизму, гуманізму, осуд терору і класової ненависті, жорстокості.
Щоб яскравіше передати своє ставлення до описаних подій, Тичина вживає такі епітети: юнаки — славні, молоді; край — коханий; дорога — кривава.
У вірші є метонімія — зрадника рука.
Поезія не поділена на строфи.
Особливості композиції — використання кільцевого обрамлення, так звана кільцева композиція. Вона надає завеpшеності творові.
Останні рядки звучать так, як і перші (На Аскольдовій могилі/ Поховали їх), але вже на більш високому pівні пpоникнення в означувану пpоблему, її суспільну значимість.
Для повнішого розкриття ідеї твору П. Тичина вдається до антитези: «Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка…» — «Вмерли в Новім Заповіті…На Аскольдовій могилі Поховали їх». Тут буянню життя протиставляється смерть. За допомогою цього засобу автор утверджує патріотичний пафос поезії — любити Батьківщину і бути готовим віддати за неї життя.
Розглянемо побудову даної поезії. На Аскольдовій могилі (8 складів) Поховали їх — (5 складів) Тридцять мучнів українців, (8 складів) Славних, молодих… (5 складів) Завдяки цьому прийому виникають довші ритмічні паузи, тому логічний наголос переноситься на коротші рядки, які набувають особливого звучання.
Ритм поезії нагадує дихання схвильованої людини.
Віршовий розмір — 3–4 — стопний хорей із пірихієм та усіченими стопами.
Чоловічі та жіночі рими чергуються.
Римування перехресне, римуються окремі рядки:
f 2–4 (їх — молодих);
f 6–8 (цвіт — світ),
f 10–12 (рука — ріка),
f 14–16 (покарай — край)
f 18–20 (святих — їх).
4. Домашнє завдання: Робота творчого характеру (обсяг до сторінки). Письмова робота на тему «Відкриваю свого Тичину» або «Лист у минуле». Написати лист студентам, які брали участь у бою під Крутами. Форма — довільна. Лист має бути лаконічним.
Тема. "Пам`яті тридцяти" - збірний образ ліричного героя. Історична основа поезії. Читацький практикум. Літературознавчий аналіз поетичного твору як одна з форм прочитання твору
1. Перегляньте https://www.youtube.com/watch?v=3xX5bsh8Aug
2. Ознайомтеся https://navsi200.com/pamyati-trydtsyaty/
3. Аналіз поезії П. Тичини «Пам’яті тридцяти»
Вірш «Пам’яті тридцяти» належить до громадянської лірики. У творчості Павла Тичини він займає помітне місце. Це поетична епітафія на могилу загиблих бійців студентського куреня, що 29 січня 1918 року полягли під Крутами. Уперше він був опублікований у газеті «Нова Рада» в березні 1918 року і присвячений памяті загиблих у бою з військами Муравйова під Крутами київських студентів, 7 - пізніше похованих на Аскольдовій могилі. Цей поетичний реквієм після 1918 року аж до кінця ХХ століття більше не друкувався, знаходився у секретних фондах бібліотек та архівів української преси.
Ліричний герой поезії — збірний образ, це тридцять юнаків, які трагічно загинули за незалежність Батьківщини. Їхня мученицька смерть — початок кривавої дороги. Рядками «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ» автор ніби роздумує — а скільки їх ще загине? Поетове слово тужить, оплакує юних і завзятих патріотів «українських, славних, молодих». Воно проклинає Каїна, чия «зрадницька рука» вкоротила віку відважним.
Ця трагедія — це особиста трагедія геніального поета. Він з болем констатує, що шлях до щасливого майбутнього проходить по «кривавій по дорозі» і засуджує того, чия зрадницька рука «посміла знятися» на «український цвіт».
Використовуючи біблійських персонажів, Тичина акцентує увагу на несправедливості, що існує у світі, у суспільстві. Адже «провиною» цих юнаків було тільки те, що «понад все вони любили свій коханий край». Тому для поета вони — мученики, святі, їх убивця — Каїн, братовбивця (автор говорить про «допомогу» українському народові з боку російської армії. Каїн — символ підлої зради, кровопролиття).
Автор вводить у текст поезії і інші символічні образи — вітру, сонця, Дніпра. Як зазначено у «Словнику символів»: «Вітер — символ духу, дихання Всесвіту; невловимості; швидкості; шкоди, руйнації і водночас оновлення. Також вітер є місцем перебування багатьох духів, серед яких і душі померлих. Сонце — символ Всевидящого божества; осяяння; слави; величі; правосуддя; Христа. Дніпро //Славута, Славутич// — символ України; долі народу; величі, нездоланності, слави; козацької волі, звитяги; священної ріки українців».
Ідея твору — утвердження патріотизму, гуманізму, осуд терору і класової ненависті, жорстокості.
Щоб яскравіше передати своє ставлення до описаних подій, Тичина вживає такі епітети: юнаки — славні, молоді; край — коханий; дорога — кривава.
У вірші є метонімія — зрадника рука.
Поезія не поділена на строфи.
Особливості композиції — використання кільцевого обрамлення, так звана кільцева композиція. Вона надає завеpшеності творові.
Останні рядки звучать так, як і перші (На Аскольдовій могилі/ Поховали їх), але вже на більш високому pівні пpоникнення в означувану пpоблему, її суспільну значимість.
Для повнішого розкриття ідеї твору П. Тичина вдається до антитези: «Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка…» — «Вмерли в Новім Заповіті…На Аскольдовій могилі Поховали їх». Тут буянню життя протиставляється смерть. За допомогою цього засобу автор утверджує патріотичний пафос поезії — любити Батьківщину і бути готовим віддати за неї життя.
Розглянемо побудову даної поезії. На Аскольдовій могилі (8 складів) Поховали їх — (5 складів) Тридцять мучнів українців, (8 складів) Славних, молодих… (5 складів) Завдяки цьому прийому виникають довші ритмічні паузи, тому логічний наголос переноситься на коротші рядки, які набувають особливого звучання.
Ритм поезії нагадує дихання схвильованої людини.
Віршовий розмір — 3–4 — стопний хорей із пірихієм та усіченими стопами.
Чоловічі та жіночі рими чергуються.
Римування перехресне, римуються окремі рядки:
f 2–4 (їх — молодих);
f 6–8 (цвіт — світ),
f 10–12 (рука — ріка),
f 14–16 (покарай — край)
f 18–20 (святих — їх).
4. Домашнє завдання: Робота творчого характеру (обсяг до сторінки). Письмова робота на тему «Відкриваю свого Тичину» або «Лист у минуле». Написати лист студентам, які брали участь у бою під Крутами. Форма — довільна. Лист має бути лаконічним.
Коментарі
Дописати коментар