Українська література 10 клас 20.05.2020
Тема. Література рідного краю. Сава Божко. Роман "В степах"
1. Ознайомтеся.
Саві Божку як історикові і письменнику довелося жити і творити в складну епоху. У своїх творах письменник прагнув по - новому глянути на минуле. І коли в них сучасний читач знайде недоліки, то це будуть загальні недоліки молодої української художньої історичної літератури. Про творчість Сави Божка, на жаль, ще немає окремого дослідження. Проте вона знайшла відбиття в історії української літератури, де говориться, що роман С.Божка «В степах» - «один із найцікавіших епічних творів тогочасної української прози, присвячених народному життю кінця ХІХ - початку XX століття», це твір, що «досі, на жаль, не знайшов ще належної оцінки в літературознавчій науці і критиці, хоч і являє собою цікаву сторінку в історії української романістики».
С.Божко одним із перших в українській прозі свого часу зважився на великий соціально - історичний роман. І ми сьогодні маємо можливість, проаналізувавши цей твір, дати свою оцінку роману з позиції сучасного читача.
Жанр твору «В степах» - соціально історичний роман. Приблизно у 1922-1923 рр.. починається повнокровний розвиток української прози. На цей час припадає поява нових жанрів - від новели і лірично - фрагментальної повісті до великих епічних полотен. Починаючи з 1924 - 1926 років, з’являються чимало романів історичних, фантастичних, утопічних. Та найбільше було романів, присвячених соціальним питанням.
Існує ідейно - тематична класифікація романів 20-х років: соціально – авантюрний, героїко - романтичний, перші спроби роману – епопеї, виробничий, соціально-побутовий, історико – революційний, проблемно-психологічний, науковофантастичний. Серед письменників, які започаткували художньо-історичну прозу, був і Сава Захарович Божко. Він пройшов шлях від історичного оповідання „Хмельниччина" аж до спроб роману - епопеї.
2. Опрацюйте.
Життєвий світ митця
Народився Сава Захарович Божко 24 квітня 1901 року в селі Манівці (хутір Крутоярівка) Гришинського району (тепер Красноармійський район, колишня Катеринославщина) в сім’ї селянина - бідняка. Сільська школа, а потім Павлоградська учительська семінарія. Після 1921 року почав друкуватися. Після закінчення університету працює в Харкові газетярем. Весною 1924 року Сава Божко переїздить до міста Кам’янець-Подільський з метою організувати на Поділлі окружну газету. У Харкові С. Божко входив до спілки письменників „Плуг". Переїхавши до Кам’янець-Подільського він організовує Подільську філію „Плуга". Сава Захарович брав участь у роботі з’їзду ВАПП ЗО квітня 1928 року, який можна вважати першим форумом нової літератури. У 1932 році С.Божко стає членом ВУСПП, переїздить до Херсона, де викладає у сільськогосподарському інституті та заочному інституті масової освіти. У період Великої Вітчизняної війни письменник зі зброєю в руках захищав рідну землю від фашистської навали, працював у дивізійній фронтовій газеті. Був нагороджений медалями „За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр..”, „За взяття Будапешта”. Після закінчення війни С. Божко працював у м. Донецьку. А в 1947 році несподівано і трагічно помер. У 1960 році рідні письменника одержали реабілітаційну довідку. Вшановуючи пам’ять цієї людини, було здійснено перевидання роману «У степах». У Красноармійській школі №12 працює єдиний в Україні музей С.З.Божка.
Багато в 20-і роки було праць з історії, які щільно перепліталися з концепціями М.Грушевського та його послідовників. Різні тлумачення тих чи інших історичних явищ знає історія. Невеличкі за обсягом книжечки С. Божка „Хмельниччина”, „Козаччина” вийшли у світ 1922 року, серед яких - нарис «Козаччина»: серед колізій твору йдеться про минувшину, сьогодення і майбуття України. При цьому згадуються і ніби оживають значні постаті з історії рідного народу, славної козаччини - Хмельницький, Вишневецький(Байда), Дорошенко, Сагайдачний, Наливайко, Лобода, Павлюк, Чорний, Сулима, Шевченко, Грушевський. Неодноразово С. Божко згадує і про реєстрове козацтво - передумови його виникнення, роль і значення у загальноукраїнській історії. Великий плюс «Козаччини» - ілюстративний матеріал, яким багато і влучно супроводжується тема твору. Це - малюнки, гравюри давнини, художні роботи на історичну тему: «Козацька рада», «Під орудою пана Вишневецького (Байди)», «Запорожці споряджаються у військовий похід», «Як козаки гуляли», «Пригнічені панщиною». Минулому присвячена історична повість „Над колискою Запоріжжя”.
Роман „В степах” автор задумав як трилогію. Перша частина - „Чабанський вік” - вийшла у світ у 1927 році, друга - „Сполохи” – у 1930 році, а третю частину - „До моря” – світ так і не побачив. Трилогія присвячена історії півдня України кінця XIX - початку XX століть.
С.З.Божко починає писати на шахтарську тематику, але характерним є багатоплановий погляд на долю шахтарства в контексті суспільно-політичних проблем Донбасу.
В обох частинах роману „В степах ” відсутній головний герой. Індивідуальні сюжети лінії посідають у творі другорядне значення. На передньому плані – виробничі відносини. Власне, це і було метою автора. Він писав, що „головна мета моя соціологічна - подати епоху, а не окремих ізольованих постатей ”. У цьому і помилка С. Божка, адже роман набув художньої цінності завдяки яскравим картинам і образам, у яких відбилися суперечності епохи й психологія людей різних класів і прошарків. Взаємовідносини, переживання, стосунки мешканців маєтку Жаботинського складають сюжетні лінії, що переплітаються.
3. Знайдіть вивчені художні засоби в уривку з роману (усно).
«Найманська копальня в найдальшому кутку західного Донбасу. Вона, як вежа, стоїть на межі між голим Катеринославським та вкритим шахтами з капрами, димарями, пірамідами породи та естакадами степом Донеччини. Влітку навколо вежі капра буяє робота хліборобська. Теж восени і весною. Великим шляхом тягнуться хури з хлібом та вугіллям до вокзалу і звідти з лісом для шахти. Степ навколо, як рій гуде: гейкають і свистять панські та рогачівські погоничі, лунко дзвенять набитим шляхом нові брички хрущиків і цілий день торохтять порожні гарби. А влітку навіть пізнього вечора риплять повними снопами навантажені. Гейкають на волів натомлені погоничі, а з гарби спускається довга, як степовий шлях, пісня. Вона без слів і снується в напівсонній степовій темряві, плутається в спицях дзвінких коліс із скрипом перевантажених драбин гарби. Тягнеться пісня із степу до економії. А заколисаний нею шлях засинає ненадовго. Ще до зорі по ньому знову дзвін хурі, торохтіння гарб» .
4. Домашнє завдання: прочитати роман С. Божко "В степах" за посиланням
http://litmisto.org.ua/?page_id=7476
Тема. Література рідного краю. Сава Божко. Роман "В степах"
1. Ознайомтеся.
Саві Божку як історикові і письменнику довелося жити і творити в складну епоху. У своїх творах письменник прагнув по - новому глянути на минуле. І коли в них сучасний читач знайде недоліки, то це будуть загальні недоліки молодої української художньої історичної літератури. Про творчість Сави Божка, на жаль, ще немає окремого дослідження. Проте вона знайшла відбиття в історії української літератури, де говориться, що роман С.Божка «В степах» - «один із найцікавіших епічних творів тогочасної української прози, присвячених народному життю кінця ХІХ - початку XX століття», це твір, що «досі, на жаль, не знайшов ще належної оцінки в літературознавчій науці і критиці, хоч і являє собою цікаву сторінку в історії української романістики».
С.Божко одним із перших в українській прозі свого часу зважився на великий соціально - історичний роман. І ми сьогодні маємо можливість, проаналізувавши цей твір, дати свою оцінку роману з позиції сучасного читача.
Жанр твору «В степах» - соціально історичний роман. Приблизно у 1922-1923 рр.. починається повнокровний розвиток української прози. На цей час припадає поява нових жанрів - від новели і лірично - фрагментальної повісті до великих епічних полотен. Починаючи з 1924 - 1926 років, з’являються чимало романів історичних, фантастичних, утопічних. Та найбільше було романів, присвячених соціальним питанням.
Існує ідейно - тематична класифікація романів 20-х років: соціально – авантюрний, героїко - романтичний, перші спроби роману – епопеї, виробничий, соціально-побутовий, історико – революційний, проблемно-психологічний, науковофантастичний. Серед письменників, які започаткували художньо-історичну прозу, був і Сава Захарович Божко. Він пройшов шлях від історичного оповідання „Хмельниччина" аж до спроб роману - епопеї.
2. Опрацюйте.
Життєвий світ митця
Народився Сава Захарович Божко 24 квітня 1901 року в селі Манівці (хутір Крутоярівка) Гришинського району (тепер Красноармійський район, колишня Катеринославщина) в сім’ї селянина - бідняка. Сільська школа, а потім Павлоградська учительська семінарія. Після 1921 року почав друкуватися. Після закінчення університету працює в Харкові газетярем. Весною 1924 року Сава Божко переїздить до міста Кам’янець-Подільський з метою організувати на Поділлі окружну газету. У Харкові С. Божко входив до спілки письменників „Плуг". Переїхавши до Кам’янець-Подільського він організовує Подільську філію „Плуга". Сава Захарович брав участь у роботі з’їзду ВАПП ЗО квітня 1928 року, який можна вважати першим форумом нової літератури. У 1932 році С.Божко стає членом ВУСПП, переїздить до Херсона, де викладає у сільськогосподарському інституті та заочному інституті масової освіти. У період Великої Вітчизняної війни письменник зі зброєю в руках захищав рідну землю від фашистської навали, працював у дивізійній фронтовій газеті. Був нагороджений медалями „За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр..”, „За взяття Будапешта”. Після закінчення війни С. Божко працював у м. Донецьку. А в 1947 році несподівано і трагічно помер. У 1960 році рідні письменника одержали реабілітаційну довідку. Вшановуючи пам’ять цієї людини, було здійснено перевидання роману «У степах». У Красноармійській школі №12 працює єдиний в Україні музей С.З.Божка.
Багато в 20-і роки було праць з історії, які щільно перепліталися з концепціями М.Грушевського та його послідовників. Різні тлумачення тих чи інших історичних явищ знає історія. Невеличкі за обсягом книжечки С. Божка „Хмельниччина”, „Козаччина” вийшли у світ 1922 року, серед яких - нарис «Козаччина»: серед колізій твору йдеться про минувшину, сьогодення і майбуття України. При цьому згадуються і ніби оживають значні постаті з історії рідного народу, славної козаччини - Хмельницький, Вишневецький(Байда), Дорошенко, Сагайдачний, Наливайко, Лобода, Павлюк, Чорний, Сулима, Шевченко, Грушевський. Неодноразово С. Божко згадує і про реєстрове козацтво - передумови його виникнення, роль і значення у загальноукраїнській історії. Великий плюс «Козаччини» - ілюстративний матеріал, яким багато і влучно супроводжується тема твору. Це - малюнки, гравюри давнини, художні роботи на історичну тему: «Козацька рада», «Під орудою пана Вишневецького (Байди)», «Запорожці споряджаються у військовий похід», «Як козаки гуляли», «Пригнічені панщиною». Минулому присвячена історична повість „Над колискою Запоріжжя”.
Роман „В степах” автор задумав як трилогію. Перша частина - „Чабанський вік” - вийшла у світ у 1927 році, друга - „Сполохи” – у 1930 році, а третю частину - „До моря” – світ так і не побачив. Трилогія присвячена історії півдня України кінця XIX - початку XX століть.
С.З.Божко починає писати на шахтарську тематику, але характерним є багатоплановий погляд на долю шахтарства в контексті суспільно-політичних проблем Донбасу.
В обох частинах роману „В степах ” відсутній головний герой. Індивідуальні сюжети лінії посідають у творі другорядне значення. На передньому плані – виробничі відносини. Власне, це і було метою автора. Він писав, що „головна мета моя соціологічна - подати епоху, а не окремих ізольованих постатей ”. У цьому і помилка С. Божка, адже роман набув художньої цінності завдяки яскравим картинам і образам, у яких відбилися суперечності епохи й психологія людей різних класів і прошарків. Взаємовідносини, переживання, стосунки мешканців маєтку Жаботинського складають сюжетні лінії, що переплітаються.
3. Знайдіть вивчені художні засоби в уривку з роману (усно).
«Найманська копальня в найдальшому кутку західного Донбасу. Вона, як вежа, стоїть на межі між голим Катеринославським та вкритим шахтами з капрами, димарями, пірамідами породи та естакадами степом Донеччини. Влітку навколо вежі капра буяє робота хліборобська. Теж восени і весною. Великим шляхом тягнуться хури з хлібом та вугіллям до вокзалу і звідти з лісом для шахти. Степ навколо, як рій гуде: гейкають і свистять панські та рогачівські погоничі, лунко дзвенять набитим шляхом нові брички хрущиків і цілий день торохтять порожні гарби. А влітку навіть пізнього вечора риплять повними снопами навантажені. Гейкають на волів натомлені погоничі, а з гарби спускається довга, як степовий шлях, пісня. Вона без слів і снується в напівсонній степовій темряві, плутається в спицях дзвінких коліс із скрипом перевантажених драбин гарби. Тягнеться пісня із степу до економії. А заколисаний нею шлях засинає ненадовго. Ще до зорі по ньому знову дзвін хурі, торохтіння гарб» .
4. Домашнє завдання: прочитати роман С. Божко "В степах" за посиланням
http://litmisto.org.ua/?page_id=7476
Коментарі
Дописати коментар