Українська література 10 клас 07.04.2020
Тема. Читацький практикум. Переклад художніх творів. Запозичення світових сюжетів. Відгук про твір, перекладений українською (І. Франка, Лесі Українки та інших)
1. Опрацюйте поданий матеріал.
а) На уроках зарубіжної літератури ви познайомилися з поняттями оригінал та переклад. Сьогодні ми розширимо відомості про мистецто перекладу та будемо навчатися писати відгук про твір, перекладений українською. Сьогоднішній урок — ще одна сходинка до ознайомлення зі спадщиною українських перекладачів, завдяки майстерності яких ми можемо доторкнутися до культури інших народів світу
б)Питання (усно).
T Дайте визначення оригіналу та перекладу.
T Що вам відомо про складності, з якими зустрічається перекладач?
T Розкажіть про значення перекладацтва для сучасної людини. T Кого з українських письменників, майстрів перекладу, творчість яких ви вивчали у 10 класі, ви можете назвати?
в) Художній переклад у сучасній літературі відіграє важливу роль. Адже служить своєрідним мостом від оригінального тексту до перекладеного, і від того, як перекладач трансформумав текст, які мовні засоби використав, залежить цілісне сприйняття всього твору. Перекладач, ніби співтворець.
Ми сприймаємо текст через призму його світосприйняття. Ми відчуваємо те, що відчув перекладач, коли читав твір. Переклад тільки тоді матиме успіх, якщо перекладач зумів передати всі реалії оригінального тексту, трансформуючи їх у реалії перекладу. Тому, щоб літературний твір, написаний іншою мовою, почав функціонувати як витвір мистецтва, перекладач художньої літератури повинен повторити процес його створення. Він має відродитися заново іншою мовою, силою таланту перекладача.
Цінність художнього перекладу полягає головним чином у тому, що читач отримує можливість ознайомитися з художніми творами рідною мовою. Перекладач наводить містки між культурами, наукою, політикою різних народів, що сприяє їх взаємозбагаченню.
Однією із форм літературних зв’язків, виникненню яких сприяє і перекладацтво, є запозичення, тобто творче перенесення сюжетної схеми, обставин, характерів героїв, композиції образів, мотивів тощо із однієї художньої системи до іншої. При цьому нові твори, які з’являються в такому випадку, мають виразні ознаки першоджерела.
Однак запозичуючи в попередників, письменник дає власне ідейно-художнє розв’язання конфлікту. Класичним прикладом запозичення є використання так званих вічних тем чи вічних образів. Зокрема, у творчості багатьох письменників різних народів можна знайти біблійні образи й біблійні мотиви (наприклад, у творчості Шевченка «Псалми Давидові», «Царі», «Марія»; П. Куліша «Варіації первої Давидової псалми»; І. Франка «Мойсей»; Є. Маланюка «З Євангелії піль»; Д. Павличка «Голгофа» тощо).
У світовій літературі біблійні сюжети розроблялися Т. Манном («Йосиф та його брати»), Ч. Айтматовим («Плаха»), М. Булгаковим («Майстер і Маргарита»). У творчості Т. Шевченка, Лесі Українки, П. Тичини, А. Малишка постає образ Прометея, витоки якого починаються в античній літературі. Його вперше запозичив Есхіл у Гесіода, перетворивши хитруна на героя, що кинув виклик богам.
Одна з форм запозичення — переробка епічних творів на драматичні, здійснена іншим автором. Так, М. Старицькому належить п’єса «Сорочинський ярмарок», літературною основою якого стала відома повість М. Гоголя з такою ж назвою.
Негативним виявом запозичення є плагіат, тобто привласнення автором чужого твору. Зрідка такі випадки мають місце в літературному процесі. Перекладач має володіти так званими фоновими знаннями, тобто володіти достатньою для перекладу інформацією з найрізноманітніших сфер: філософії, естетики, етнографії (необхідної для змалювання деталей побуту), географії, біології, історії мистецтв, тощо.
Ідейно-образна структура оригіналу може стати в перекладі мертвою схемою, якщо перекладач через брак або відсутність відповідної компетенції не в стані осягнути історичну площину, у якій з’явився певний твір, причини його написання, а відтак, і головну ідею оригінального твору.
г) Сьогодні ми ознайомимося з перекладом Лесі Українки з англійської, з віршем Джорджа Гордона Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…» https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/Byron.html і напишемо про нього відгук.
2. Підготовча робота до написання відгуку.
а) Повідомлення про перекладацьку діяльність Лесі Українки
Леся Українка знала близько 11 мов: німецьку, французьку, латинську, давньогрецьку, італійську, англійську, іспанську, російську, польську, болгарську, вільно читала твори чеських і словацьких письменників. Поштовхом до початку перекладацької діяльності стали рекомендації М. Драгоманова. Перекладати письменниця почала ще з юнацьких років з російської, польської, німецької, французької, англійської, італійської, старогрецької, давньої індійської та єгипетської мов. Багато уваги Леся Українка приділяла перекладам поетичних, прозових, драматичних творів і наукових праць. Так вона переклала українською мовою «Пропалу грамоту» з «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» Н.В. Гоголя, «Старуху Ізергіль» М. Горького, поему В. Гюго «Бідні люди», 65 віршів «Книги пісень» Г. Гейне з циклу «Ліричні наспіви» і приблизно 90 віршів з циклу «Знов на Батьківщині» та багато інших. Її перу належать цікаві наукові праці: «Два напрямки в новій італьянській літературі» (1900), «Нові перспективи і старі тіні» (1901) та ін).
Лесиним помічником у перекладацькій діяльності був І. Франко, досвідчена людина в цій справі. Саме завдяки Івану Франку Леся Українка навчалася перекладацьким прийомам і вже наприкінці 80-х років разом зі своїми друзями, учасниками київського гуртка «Плеяда», вона розробила програму перекладів творів іноземних письменників українською мовою. Леся задумала видрукувати українською мовою бібліотечку світової літератури. Члени гуртка талановитої молоді вивчали європейські мови, цікавилися європейською літературою, читали та обговорювали оригінали творів. Початку перекладацької діяльності сприяла, як це не дивно, хвороба Лариси. Вона змушувала їздити на лікування в різні куточки Європи і це, як слідство, сприяло глибокому знайомству з розвитком іноземних культур. Саме недуга викликала зухвалий бунт та жагу непокори до своєї долі. У цей період Леся Українка захопилася перекладами з англійської мови, вона ввела в українську літературу низку нових імен, а саме Байрона, переклавши його поему «Каїн», і У. Шекспіра («Макбет»). Ці переклади відносяться до незакінчених. Також вона переклала українською вірш Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…», який вперше був надрукований у журналі «Рідний край». Кримський період став дуже плідним для Лесі-перекладача. Поштовхом до перекладацтва стала самотність.
б) Повідомлення про особливості перекладу з англійської на українську мову.
Оскільки синтаксичні структури української мови та англійської значно різняться, дуже важко, практично неможливо повністю передати оригінал. У сфері точності передачі сенсу найчастіше буває необхідним під час перекладу звернутися до зміни структури оригіналу відповідно до норм української, тобто переставити і навіть замінити окреме слово й вислови. При перекладі творів з англійської мови українською мовою виникають проблеми, пов’язаних із відмінностями у граматичній структурі мов.
Як відомо, англійська і українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша — до германської, друга — до слов’янської), а й до різних структурних типів мов: перша — переважно аналітична мова, де граматичні відношення у реченні передаються вільними граматичними морфемами, а друга — флективна мова, де граматичні значення й відношення передаються за допомогою зв’язаних граматичних морфем — флексій. Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і становлять труднощі при перекладі.
Практична діяльність перекладача пов’язана з проблемами, які можна назвати власне стилістичними. Йдеться про ті випадки, коли свідомо використовуються виражальні засоби, щоб зробити текст образним і яскравим, домогтися значного емоційного впливу на читача. Цієї мети можна досягти, вживаючи лексичні образні засоби і стилістичні прийоми, а також шляхом особливого поєднання фраз чи речень.
в) Переклад вірша Джорджа Байрона «When I dream that you love me…» («Коли сниться мені, що ти любиш мене…») датується орієнтовно 1897–1898 роками, коли письменниця перекладала «Каїна» Джорджа Байрона.
3. Робота над відгуком.
Знайомство з пам’яткою
Відгук — це обмін враженнями про твір.
Пам’ятка «Як писати відгук на вірш, перекладений українською»
Виберіть мету вашого відгуку:
1) привернути увагу до вірша, вплинути на думку інших людей;
2) прагнення розібратися в прочитаному;
3) порівняння оригіналу та перекладу.
Залежно від обраної мети виберете жанр відгуку.
Це може бути: 1) стаття; 2) лист; 3) есе.
Відгук завжди передбачає слухачів, співрозмовників. Це можуть бути друзі, вчитель, бібліотекар, широка аудиторія. Від того, до кого ви звертаєтеся, залежить і форма відгуку, і зміст.
Відгук складається з двох основних частин:
1) У першій частині висловлюється думка про те, сподобався чи не сподобався вірш.
2) У другій частині обґрунтовується, аргументується висловлена оцінка. Чіткої межі між частинами немає.
Ви аналізуєте переклад, отже, для порівняння повинен бути оригінал (якщо автор відгуку гарно володіє англійською) або підрядник.
Оригінал
Підрядник
Переклад When I dream that you love me, you’ll surely forgive; Extend not your anger to sleep; For in visions alone your affection can live,— I rise, and it leaves me to weep.
Орієнтовний план аналізу 1. Визначте причину звернення перекладача саме до цієї поезії.
4. Домашнє завдання: напишіть відгук про перекладений Лесею Українкою, з англійської мови, вірш Джорджа Гордона Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…». Обсяг - до сторінки.
Тема. Читацький практикум. Переклад художніх творів. Запозичення світових сюжетів. Відгук про твір, перекладений українською (І. Франка, Лесі Українки та інших)
1. Опрацюйте поданий матеріал.
а) На уроках зарубіжної літератури ви познайомилися з поняттями оригінал та переклад. Сьогодні ми розширимо відомості про мистецто перекладу та будемо навчатися писати відгук про твір, перекладений українською. Сьогоднішній урок — ще одна сходинка до ознайомлення зі спадщиною українських перекладачів, завдяки майстерності яких ми можемо доторкнутися до культури інших народів світу
б)Питання (усно).
T Дайте визначення оригіналу та перекладу.
T Що вам відомо про складності, з якими зустрічається перекладач?
T Розкажіть про значення перекладацтва для сучасної людини. T Кого з українських письменників, майстрів перекладу, творчість яких ви вивчали у 10 класі, ви можете назвати?
в) Художній переклад у сучасній літературі відіграє важливу роль. Адже служить своєрідним мостом від оригінального тексту до перекладеного, і від того, як перекладач трансформумав текст, які мовні засоби використав, залежить цілісне сприйняття всього твору. Перекладач, ніби співтворець.
Ми сприймаємо текст через призму його світосприйняття. Ми відчуваємо те, що відчув перекладач, коли читав твір. Переклад тільки тоді матиме успіх, якщо перекладач зумів передати всі реалії оригінального тексту, трансформуючи їх у реалії перекладу. Тому, щоб літературний твір, написаний іншою мовою, почав функціонувати як витвір мистецтва, перекладач художньої літератури повинен повторити процес його створення. Він має відродитися заново іншою мовою, силою таланту перекладача.
Цінність художнього перекладу полягає головним чином у тому, що читач отримує можливість ознайомитися з художніми творами рідною мовою. Перекладач наводить містки між культурами, наукою, політикою різних народів, що сприяє їх взаємозбагаченню.
Однією із форм літературних зв’язків, виникненню яких сприяє і перекладацтво, є запозичення, тобто творче перенесення сюжетної схеми, обставин, характерів героїв, композиції образів, мотивів тощо із однієї художньої системи до іншої. При цьому нові твори, які з’являються в такому випадку, мають виразні ознаки першоджерела.
Однак запозичуючи в попередників, письменник дає власне ідейно-художнє розв’язання конфлікту. Класичним прикладом запозичення є використання так званих вічних тем чи вічних образів. Зокрема, у творчості багатьох письменників різних народів можна знайти біблійні образи й біблійні мотиви (наприклад, у творчості Шевченка «Псалми Давидові», «Царі», «Марія»; П. Куліша «Варіації первої Давидової псалми»; І. Франка «Мойсей»; Є. Маланюка «З Євангелії піль»; Д. Павличка «Голгофа» тощо).
У світовій літературі біблійні сюжети розроблялися Т. Манном («Йосиф та його брати»), Ч. Айтматовим («Плаха»), М. Булгаковим («Майстер і Маргарита»). У творчості Т. Шевченка, Лесі Українки, П. Тичини, А. Малишка постає образ Прометея, витоки якого починаються в античній літературі. Його вперше запозичив Есхіл у Гесіода, перетворивши хитруна на героя, що кинув виклик богам.
Одна з форм запозичення — переробка епічних творів на драматичні, здійснена іншим автором. Так, М. Старицькому належить п’єса «Сорочинський ярмарок», літературною основою якого стала відома повість М. Гоголя з такою ж назвою.
Негативним виявом запозичення є плагіат, тобто привласнення автором чужого твору. Зрідка такі випадки мають місце в літературному процесі. Перекладач має володіти так званими фоновими знаннями, тобто володіти достатньою для перекладу інформацією з найрізноманітніших сфер: філософії, естетики, етнографії (необхідної для змалювання деталей побуту), географії, біології, історії мистецтв, тощо.
Ідейно-образна структура оригіналу може стати в перекладі мертвою схемою, якщо перекладач через брак або відсутність відповідної компетенції не в стані осягнути історичну площину, у якій з’явився певний твір, причини його написання, а відтак, і головну ідею оригінального твору.
г) Сьогодні ми ознайомимося з перекладом Лесі Українки з англійської, з віршем Джорджа Гордона Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…» https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/Byron.html і напишемо про нього відгук.
2. Підготовча робота до написання відгуку.
а) Повідомлення про перекладацьку діяльність Лесі Українки
Леся Українка знала близько 11 мов: німецьку, французьку, латинську, давньогрецьку, італійську, англійську, іспанську, російську, польську, болгарську, вільно читала твори чеських і словацьких письменників. Поштовхом до початку перекладацької діяльності стали рекомендації М. Драгоманова. Перекладати письменниця почала ще з юнацьких років з російської, польської, німецької, французької, англійської, італійської, старогрецької, давньої індійської та єгипетської мов. Багато уваги Леся Українка приділяла перекладам поетичних, прозових, драматичних творів і наукових праць. Так вона переклала українською мовою «Пропалу грамоту» з «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» Н.В. Гоголя, «Старуху Ізергіль» М. Горького, поему В. Гюго «Бідні люди», 65 віршів «Книги пісень» Г. Гейне з циклу «Ліричні наспіви» і приблизно 90 віршів з циклу «Знов на Батьківщині» та багато інших. Її перу належать цікаві наукові праці: «Два напрямки в новій італьянській літературі» (1900), «Нові перспективи і старі тіні» (1901) та ін).
Лесиним помічником у перекладацькій діяльності був І. Франко, досвідчена людина в цій справі. Саме завдяки Івану Франку Леся Українка навчалася перекладацьким прийомам і вже наприкінці 80-х років разом зі своїми друзями, учасниками київського гуртка «Плеяда», вона розробила програму перекладів творів іноземних письменників українською мовою. Леся задумала видрукувати українською мовою бібліотечку світової літератури. Члени гуртка талановитої молоді вивчали європейські мови, цікавилися європейською літературою, читали та обговорювали оригінали творів. Початку перекладацької діяльності сприяла, як це не дивно, хвороба Лариси. Вона змушувала їздити на лікування в різні куточки Європи і це, як слідство, сприяло глибокому знайомству з розвитком іноземних культур. Саме недуга викликала зухвалий бунт та жагу непокори до своєї долі. У цей період Леся Українка захопилася перекладами з англійської мови, вона ввела в українську літературу низку нових імен, а саме Байрона, переклавши його поему «Каїн», і У. Шекспіра («Макбет»). Ці переклади відносяться до незакінчених. Також вона переклала українською вірш Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…», який вперше був надрукований у журналі «Рідний край». Кримський період став дуже плідним для Лесі-перекладача. Поштовхом до перекладацтва стала самотність.
б) Повідомлення про особливості перекладу з англійської на українську мову.
Оскільки синтаксичні структури української мови та англійської значно різняться, дуже важко, практично неможливо повністю передати оригінал. У сфері точності передачі сенсу найчастіше буває необхідним під час перекладу звернутися до зміни структури оригіналу відповідно до норм української, тобто переставити і навіть замінити окреме слово й вислови. При перекладі творів з англійської мови українською мовою виникають проблеми, пов’язаних із відмінностями у граматичній структурі мов.
Як відомо, англійська і українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша — до германської, друга — до слов’янської), а й до різних структурних типів мов: перша — переважно аналітична мова, де граматичні відношення у реченні передаються вільними граматичними морфемами, а друга — флективна мова, де граматичні значення й відношення передаються за допомогою зв’язаних граматичних морфем — флексій. Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і становлять труднощі при перекладі.
Практична діяльність перекладача пов’язана з проблемами, які можна назвати власне стилістичними. Йдеться про ті випадки, коли свідомо використовуються виражальні засоби, щоб зробити текст образним і яскравим, домогтися значного емоційного впливу на читача. Цієї мети можна досягти, вживаючи лексичні образні засоби і стилістичні прийоми, а також шляхом особливого поєднання фраз чи речень.
в) Переклад вірша Джорджа Байрона «When I dream that you love me…» («Коли сниться мені, що ти любиш мене…») датується орієнтовно 1897–1898 роками, коли письменниця перекладала «Каїна» Джорджа Байрона.
3. Робота над відгуком.
Знайомство з пам’яткою
Відгук — це обмін враженнями про твір.
Пам’ятка «Як писати відгук на вірш, перекладений українською»
Виберіть мету вашого відгуку:
1) привернути увагу до вірша, вплинути на думку інших людей;
2) прагнення розібратися в прочитаному;
3) порівняння оригіналу та перекладу.
Залежно від обраної мети виберете жанр відгуку.
Це може бути: 1) стаття; 2) лист; 3) есе.
Відгук завжди передбачає слухачів, співрозмовників. Це можуть бути друзі, вчитель, бібліотекар, широка аудиторія. Від того, до кого ви звертаєтеся, залежить і форма відгуку, і зміст.
Відгук складається з двох основних частин:
1) У першій частині висловлюється думка про те, сподобався чи не сподобався вірш.
2) У другій частині обґрунтовується, аргументується висловлена оцінка. Чіткої межі між частинами немає.
Ви аналізуєте переклад, отже, для порівняння повинен бути оригінал (якщо автор відгуку гарно володіє англійською) або підрядник.
Оригінал
Підрядник
Переклад When I dream that you love me, you’ll surely forgive; Extend not your anger to sleep; For in visions alone your affection can live,— I rise, and it leaves me to weep.
Орієнтовний план аналізу 1. Визначте причину звернення перекладача саме до цієї поезії.
4. Домашнє завдання: напишіть відгук про перекладений Лесею Українкою, з англійської мови, вірш Джорджа Гордона Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене…». Обсяг - до сторінки.
Коментарі
Дописати коментар