Українська література 8 клас  10.04.2020

Тема. Розвиток навичок виразного читання прозового тексту (за повістю Н. Бічуї "Шпага Славка Беркути")

1. Подумайте над питаннями (усно) та ознайомтеся з відповідями.

Ø Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір.)

Ø Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, сприйняття — розуміння; бачення і реакція; ставлення читця до твору; мета читання та інтонація, зв'язок з аудиторією.) Як слід їх використовувати під час виконання того чи іншого художнього твору?

Ø У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп.)

Ø Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу?

Ø Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови.)

Ø Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна.)

Ø Для кого виконавець під час читання повинен ураховувати інтонацію?

Ø За яких умов виконання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття, переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії.)

2. Прочитайте.

Виразне читання прозового твору — це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів, якими насичений художній твір, а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору.

О. О. Ісаєв говорив, що виразне читання на уроках української літератури — це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним.

Само собою зрозуміло, що, перш ніж читати текст, необхідно збагнути його ідейний смисл, треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено у творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій та різних категорій людей викристалізувались у творі, в які форми вони вилились. Кому з героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди рівний автор у ставленні до героя, чи все у нього він приймає? За що засуджує, за що похваляє своїх героїв автор? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв твору? Що я приймаю у автора? З чим погодитись не можу?

Виконавець повинен внутрішнім зором своїм бачити змальовано автором картину в усіх її деталях. Необхідно врахувати, від кого йде розповідь: від автора чи від когось у героїв. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але не означає, що треба грати роль автора чи героя, тому що таке читання прози може викликати у слухача відчуття неприродності.

Виразне читання прозових творів змушує виконавця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Виконавська інтонація має бути наближена до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності і невимушеності.

3.Опрацюйте.

 а) Робота з пам'яткою „Як підготуватися до виразного читання тексту“

□ Уважно перечитайте текст. Уявіть собі те, про що у ньому йдеться.

□ Визначте тему, основну думку, основний тон висловлювання.

□ Подумайте, з якою метою ви читатимете цей текст, у чому будете переконувати своїх слухачів.

□ Підкресліть найважливіші у змісті слова, тобто логічно наголошені.

□ Визначте паузи.

□ Продумайте, як ви можете використати інші засоби виразності усного мовлення: темп мови, гучність голосу тощо.

б) Повторення вимог до виразного читання

□ Відтворення емоційної насиченості твору.

□ Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту твору.

□ Уміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

□ Уміння складати партитуру художнього тексту.

□ Партитура художнього тексту — графічне відтворення звучання художнього твору.

□ У партитурі позначають паузи, наголоси, підвищення і зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитура допомагає запобігти можливим помилкам у процесі читання твору.

4. Прикладом виразного читання прозових творів є аудіокниги. За бажанням - прослухайте.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: підготуйте уривок до виразного читання з твору Н. Бічуї "Шпага Славка Беркути" (на ваш вибір; обсяг 0,5 сторінки). Зробіть запис ЗВУКОВИЙ у Вайбері та надішліть мені. У Вайбері зайдіть у той розділ, де створюється повідомлення і натисніть позначку "мікрофон". Утримуючи її, прочитайте виразно підготовлений уривок з тексту та надішліть, чи зателефонуйте.