Українська література 5 клас    24.04.2020


Тема. Г. Тютюнник. "Дивак". Паралельність і єдність двох світів - природи й людини

1. Виконайте тести для перевірки власних знань за біографією та твором https://naurok.com.ua/test/grigir-tyutyunnik-divak-6435.html (відповідь надсилати за бажанням).

2. Прочитайте.

Паралельність і єдність двох світів — природи і людини — це головний мотив оповідання. Людина повинна усвідомлювати себе невід'ємною органічною часточкою природи. Потрібно вчитися „читати і розуміти книгу природи”. Уміймо розгледіти дивовижну красу і неповторність оточуючого світу, уміймо радіти і захоплюватися.

3. Ознайомтеся.

· У яку пору року відбуваються описані у творі події? (Взимку)

· За що Олесь любить зиму? („Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах”)

· Чому Федько вдарив Олеся? (Олесь сказав хлопцям, що вони псують лід, який ще молодий.)

· Як Олесь відреагував на напад Федька? („Олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи”)

· Що побачив Олесь крізь лід на дні річки? (Щуку)

· Як Олесь сприйняв примирення з Федьком? („Він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша, хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю, сухе листя різного карбування, плетене з прядива та волов'ячої шерсті ремезяче гніздо, схоже на башличок”.)

4. Опрацюйте.

1- описи природи в оповіданні.

2- засоби художнього мовлення, які найчастіше використовує автор, і їх роль.

3- емоційно забарвлена лексика, просторічні слова.

4- звукові образи в оповіданні.

1) Опис бору, опис річкового дна під кригою, окремі речення („Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали і набрали войовничого вигляду”. „Сонце пробило у хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади” — усне малювання на основі цих речень).

Висновок. Описи короткі, точні і разом з тим незвичайні, неповторні, оригінальні; вони збуджують уяву і залишаються в пам'яті. Ці описи допомагають краще зрозуміти хлопчика Олеся.

2) Епітети („тоненький лід”, „молодий лід”, „войовничий вигляд”, „гартований дзьоб”, „солодке почуття братерства” тощо), порівняння („підскоче, як злякане пострілом звірятко”, „лід гнеться..., мов ковдра на сіні”, „очі чорні і глибокі, як вода в затінку” тощо), метафори („сонце пробило у хмарах вузеньку ополонку”, „течія розчісувала зелений кушир” тощо).

Висновок. Художні засоби вживаються доречно, їх не так багато, але вони виразні, яскраві, активізують уяву читача.

3) Просторічні слова („ач'кий”, „не хо'”, „кухваєчкою”, „пойняв”, „почотом” тощо), емоційно забарвлені слова („розприн- дився”, „мимрив”, „патякає”, „дурник”, „одрепають” тощо).

Висновок. Оповідання написане живою народною мовою. Емоційно забарвлені та просторічні слова допомагають яскравіше уявити героїв та події, викликають зацікавлення.

4) Багато звукових образів: цюкання дятла; жалібне скрипіння під корою хворої сосни; лагідне потріскування льоду; теленькання дзвоника; бухкання сокир об пеньки; шарудіння вітру; скрипіння саней; шум соснового бору; форкання коней тощо.

Висновок. Оповідання насичене різноманіттям звуків. Ми ніби чуємо все те, що й герої твору. Звукові образи допомагають повніше, об'ємніше уявити те, про що розповідає автор.

5. Лексичний практикум. Дайте усну відповідь.

• ▼ Що означає фразеологізм «біла ворона»?
• ▼ За словником визначте тлумачення слова «дивак».
• ▼ Чи відповідає характер Олеся цьому визначенню?
• ▼ У чому виявилось дивацтво Олеся? Наведіть приклади з тексту.

6. Дослідження- характеристика Олеся - ознайомтеся.

    Допитливий, чуйний, добрий, щирий, дивак, невстрітливий, фантазер.

7. Домашнє завдання (оберіть 1 питання та дайте письмову відповідь):1) Як ви думаєте, чи є людина цінністю?

2) Якщо так, від чого залежить її цінність: від умінь і навичок; від думки про неї близьких та друзів; від її вчинків; красива вона чин і; від віку, від посади; від матеріальних статків тощо?

3) Чи є у вашому класі диваки? Як ви до них ставитись?