Українська література   5 клас   22.05.2020


Тема. Виразне читання прозових творів. О. Пчілка. "Сосонка"


1. Ознайомтеся з біографією О. Пчілки. 

Рід Драгоманових був давнім і славетним. Олена Пчілка пишалася своїм козацько-гетьманським родом Драгоманів (первісне значення слова „драгоман” — перекладач, урядовець для справ дипломатичних). „В нашій драгоманівській сім'ї,— згадувала Ольга Петрівна,— збереглася пам'ять про те, що пращур нашого роду був заволока з Греччини, по національному походженні таки грек; служив він драгоманом при гетьманському уряді, за гетьмана Богдана Хмельницького, в Чигирині”. Дядько Яків, батьків брат, за участь у „недозволенном обществе” („Соединенных словян”) та в русі декабристів був ув'язнений у Петропавлівській фортеці, засланий у Сибір, звідки вже не повернувся.
Батько Ольги Петрівни був юристом, людиною високоосвіченою, культурною. Сама вона навчалася в Київському інституті шляхетних дівчат. її брат Михайло Драгоманов, видатний учений і громадський діяч, письменник (псевдонім — Українець), залучив її до участі в Київській культурно-освітній організації „Громада”. У неї народилося шестеро дітей, серед них — відома усьому світу Леся Українка. Став професором Харківського університету, письменником і син Михайло (псевдонім — Обачний) та його дружина Людмила (псевдонім — Грицько Григоренко).

Псевдонім — придбане ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, автор замість власного прізвища.
Дідусь мав пасіку, всього кілька вуликів. Маленька Оля любила спостерігати за напрочуд працьовитими бджолами. Мабуть, тому і взяла назву цієї комахи за псевдонім.

Ольга Петрівна народилася 29 липня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Походила зі славетного роду Драгоманових. У батьківській оселі здобула початкову освіту, а потім навчалася в Київському інституті шляхетних дівчат. Жила Ольга з братами і сестрами в близькому оточенні дворової челяді і простих людей Гадяча. Діти не знали, на своє щастя, гувернерів. Доглядала і виховувала рідна мати з допомогою няньки, звичайної сільської бабусі. Ще з дитинства відчула Олена Пчілка красу рідної землі, народних звичаїв та обрядів, не обминали двору Драгоманових колядування, посипання, запросини на весілля. У Драгоманівській родині міцно трималися народні традиції, завжди шанувалася українська пісня, казка. Вони мали вирішальний вплив на Олену Пчілку, а через неї і на доньку Лесю.
Ольга Петрівна брала участь у культурно-освітній організації „Громада”. Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком Петром Косачем, юристом за освітою. Вони мали шестеро дітей. Молода й розумна мати привертала дитячу увагу до народних звичаїв, прищеплювала любов до України, гордість за її минуле. Мати робила все, щоб діти виросли патріотами. Особливо великий вплив вона мала на формування Лесі. Навіть дала їй псевдонім — Українка.

Олена Пчілка явила себе справжньою українкою і в предковічних та святих для нас іпостасях — доньки, сестри, дружини, матері. Ольга Петрівна Косач-Драгоманова шанувала свій рід — батька і матір, боготворила брата — Михайла Драгоманова, була вірною подругою чоловіка, народила і виховала шістьох дітей — двох синів і чотирьох доньок, що стали достойними і шанованими людьми.
Олена Пчілка належить до числа тих діячів, які невтомною працею на теренах української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів. Людина з широким світоглядом і ґрунтовою освітою, Олена Пчілка зажила слави і в історії української журналістики, зокрема як мистецтвознавець, критик та популяризатор українського мистецтва. її діяльність як фольклориста і етнографа є ще одним проявом її самобутнього таланту і заслуговує пильної уваги дослідників.
Головною метою життя Олени Пчілки були пошуки „правди разом з народом”. Національні й соціальні мотиви — провідні в її прозових, поетичних і драматичних творах.
Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Неодноразово зверталася до царського уряду з вимогою скасувати заборону друку й викладання у школі українською мовою.
Отже, Олена Пчілка — справжній борець, вона любила український народ, захищала мову.
Своїм громадським обов'язком Олена Пчілка вважала просвітницько-виховну роботу. Багато енергії й таланту віддала справі виховання й освіти українських дітей, щоб не виросли вони перевертнями, щоб звикали шанувати своє рідне. Вона — ініціатор випуску і видавець щомісячного журналу для дітей, який так і називався — „Молода Україна”, створення при товаристві „Просвіта” комісії, яка б дбала про дітей.
Ольга Петрівна — енергійна, ініціативна, активна, талановита, освічена жінка, любила дітей, багато працювала задля них.
Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудової комахи. Своєю невтомною працею зробила вона вагомий внесок в українську поезію, дослідження фольклору, етнографії і, зрештою, в усю рідну культуру.
Вона надзвичайно творча, невтомна трудівниця. Літературну творчість Олена Пчілка розпочала з перекладів російської та світової класики. Вона перекладала деякі твори М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова. Завдяки їй у 1880 році побачили світ „Співомовки” Степана Руданського. Видавала жіночий альманах „Перший вінок”, допомагала Михайлу Старицькому видавати й редагувати альманах „Рада”, де опублікувала поему „Козачка Олена”. 1886 року вийшла друком перша збірка поезій Олени Пчілки „Думки-мережанки”.
Вона любила і знала українське слово, українську народну творчість. На благословенній Волині записала цілу низку пісень, обрядів, народних звичаїв, опублікувала дослідницьку працю „Український орнамент”. Як справжній майстер вона плекала слово і творила його. Дала життя визначенню, без якого просто уявити не можна нинішній словник — „мистецтво”. З її легкої руки в нашій мові прижилися „переможець”, „променистий”, „палкий”.
Олена Пчілка — одна з родоначальників української дитячої літератури. її перу належать численні поезії, казки, оповідання, ціла низка п'єс, які побачили світло рампи на сцені організованого нею дитячого аматорського театру. Не всі знають, що Олена Пчілка належить до числа перших українських жінок-видавців.
До кращих творів Олени Пчілки належать:
- „Товаришки” (1887),
- „Світло добра і любові” (1888),
- „Соловйовий спів” (1889),
- „За правдою” (1889),
- „Артишоки” (1907),
- „Півтора оселедця” (1908),
- п'єса „Сужена не огужена” (1881),
- п'єса „Світова річ” (1908),
- „Весняний ранок Тарасовий” (1914),
- „Казка Зеленого гаю”,
- „Щасливий день Тарасика Кравченка” (1920),
- „Киселик”, „Скарб”, „Мир миром” (1921),
- „Кобзареві діти” та ін.

Кажуть, що „сосна благословенне богами дерево, тому воно вічнозелене й радісно шумить”. Соснова гілка в давнину зберігалася цілий рік — від одного Нового року до другого. Так вона захищала від злих сил, оберігала мир і спокій у хаті. Смола сосни називається живицею. Вона гоїть рани, заспокоює біль. Смола, що пролежала багато віків у землі, називається бурштином.

2. Прочитайте слова, які зустрінете у тексті, та ознайомтесь з їхнім значенням.

- Мірненька — у міру;
- глиця — голки;
- заходилась приймати — пригощати;
- не подоба цуратися — не годиться не підтримувати знайомства;
- нехибно — обов'язково, неодмінно;
- лакомини — ласощі;
- чепірадло — щось розчепірене, незграбне;
- звіздар — зірка;
- туряють — штовхають, зневажають;
- комин — труба, пічка;
- знакомита — знайома;
- ґринджоли — низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка; маленькі дитячі сани;
- горниця — гарно прибрана кімнат;
- попихач — той, що служить де-небудь, у кого-небудь як виконавець дрібних послуг, слуга;
- масниця — давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники);
- шарварок — велике, гомінке скупчення людей.

3. Домашнє завдання: прочитайте твір О. Пчілки "Сосонка" виразно своїм рідним за посиланням   



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу