Українська мова   6 клас   06.05.2020


Тема. Приставний н у формах особових і вказівних займенників


1. Опрацюйте поданий матеріал.
Присвійні займенники вказують на належність предмета особі мовця (мій, наш), співрозмовника (твій, ваш), особі, яка є виконавцем дії (свій).

Для вираження вказівки на належність особам, які не беруть участь у мовленні, використовують займенник їхній. Указують на належність також займенники його, її — похідні від родового відмінка особових займенників він, воно, вона.

Вказівні займенники виділяють один предмет з ряду однорідних (цей, той), указують на підсилення ознаки предмета (такий), на невизначену або велику кількість предметів (стільки).

Означальні займенники узагальнено вказують на ознаки предмета (сам і самий, весь й увесь, кожен і кожний, жоден, інший).

Присвійні, вказівні й означальні займенники, крім займенника стільки, змінюються за відмінками, числами й родами, виступають у реченні здебільшого означенням. Вказівний займенник стільки змінюється лише за відмінками.


2. Прочитати текст. З’ясувати тему й основну думку висловлювання (усно). Бережани — провінціальне містечко. Її молодь обмежувалася тим, що давала школа. Проте з Бережан протягом одного століття вийшло стільки визначних людей, як, може, з жодної середньої школи в краю.

Що ж було тому причиною? Кожний учень шанував свого вчителя, але й учителі їх не зневажали. Була традиційна межа, яку всі не переступали. Добрий і мудрий директор оберігав її. Дбав, щоб нікому не сталася кривда.

У такій гімназії і під проводом таких учителів ходив я вісім літ до Бережанської гімназії. Так склалися мої життєві умовини (За Б. Лепким).

3. Прочитати мовчки уривок із народного оповідання. Визначити його тему (усно). Списати 1-й абзац, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібному відмінку (письмово).
Порадили бідному чоловіку послати (свій) сина в школу. А як закінчив (він) (цей) однокласну церковну школу, то саме в (цей) селі відкрилась второкласна вчительська школа. «(Ви) посилайте (свій) хлопця в (цей) школу.
У (ви) поля нема, то й (ваш) синові доведеться (весь) вік спотикатися по чужих полях. А якщо (він) (сам) вивчиться на вчителя, то й (ваш) руки відпочинуть від ціпа», — радив учитель (Нар. оповідання).

4. Прочитати виразно текст. Визначити межі речень, поділити на абзаци (усно).

Нашій бібліотеці цього року виповнюється 135 років знайомлять дітей з книгою прилучають їх до чарівного світу культурно-історичних надбань два чудових бібліотекарі які привчають учнів читати багато і вдумливо самотужки визначати свій вибір постійно прагнути поповнювати свої знання за час існування бібліотеки її книжний фонд збільшився до 50 000 примірників кожного року вона обслуговує до 1200 читачів і сприяє вихованню в них інформаційної культури любові до книг відповідальності за правильне й бережливе їх використання (З газети).

Коментар учителя. Увага! Займенник їх є родовим або знахідним відмінком множини від особового займенника вони (дивіться перше речення тексту). Цей займенник трапляється іноді й у функції присвійного займенника, тотожного до займенника їхній (дивіться останнє речення тексту). Щоб уникнути зайвого паралелізму, краще в усній й писемній мові додержуватись присвійного займенника їхній.

5. Записати речення, уставляючи в потрібній відмінковій формі займенники: у першому й четвертому реченнях — займенник чоловічого роду; у другому — жіночого роду; у третьому — множини. У яких реченнях ви вжили особовий займенник, а в яких — присвійний? Надпишіть над займенниками.
1. (До кого?) ... завітали друзі. — (Чиї?) ... друзі завітали. 2. (У кого?) ... заболіла голова. — (Чия?) ... голова розболілася. 3. (У кого?) ... сьогодні контрольна з математики. — (Чий?) ... клас сьогодні пише контрольну з математики. 4. (У кого?) ... на обличчі було здивування. — (На чиєму?) ... обличчі було здивування.
Коментар учителя. Увага! Особові займенники в родовому, знахідному і місцевому відмінках з прийменниками мають початковий звук [н]: він — до нього, вона — для неї, вони — у них. Цей звук постійно виступає в орудному відмінку особових займенників (він — ним, вона — нею, вони — ними). На відміну від особових, присвійні займенники ніколи не мають приставного н.

6. Відновити прислів’я, дібравши їхнє продовження з другої колонки (усно). На все ...

Один кивне, ...

Розумний порадиться, ...

Чоловік свою долю ...

Учись, ...

Скільки голів, ...

У всякого свій розум ...

Надією й терпінням ...

Тільки той не помиляється, ...

                                            а дурень сам за всіх вирішить.

                                            а інший усе наперед знає.

                                             і своя доля.

                                            хто нічого не робить.

                                            усього досягнеш.

                                            свій лад.

                                            на інших дивлячись.

                                           працею кує.

                                           стільки й умів.

7. Подумати й дати відповіді на запитання (усно): 

1. Які займенники називають присвійними? Які — вказівними? Які — означальними?

2. Як змінюються присвійні, вказівні й означальні займенники?

3. Яким членом речення виступають присвійні, вказівні й означальні займенники?

4. Як відрізнити особові займенники його, її від присвійних?

5. За яких умов в особових займенниках з’являється приставний н? Чи наявний він у присвійних займенниках?

6. У якому відмінку присвійні, вказівні й означальні займенники мають паралельні форми? Навести приклади.

8. Домашнє завдання:
 Скласти пари речень із займенниками їх — їхній, їх — їхня, їх — їхні. Всього 6 речень (письмово).
Зразок. Учитель історії відмітив (кого?) їх за старанну підготовку до виступів. — (Чию?) Їхню старанну підготовку до виступів відмітив учитель історії.