Українська мова 6 клас 31.03.2020

Тема. Розвиток мовлення. Контрольний письмовий твір-опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень або за картиною на матеріалі відомих полотен українських пейзажистів А. Куїнджі, С. Васильківського та інших

Епіграф уроку:

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

 Максим Рильський

1. Усно дайте відповідь на питання.

1.                 Які стилі мовлення вам відомі? Назвіть особливості кожного з них.

2.                 Охарактеризуйте художній стиль мовлення.

3.                 Які типи мовлення вам відомі?

4.                 Охарактеризуйте опис. Які особливості цього типу мовлення?

5.                 Які види описів ви знаєте?

6.                 З якою метою письменники використовують описи природи у художніх творах?

7.                 Пригадайте, які мовні засоби використовує письменник для опису природи.

2. Підготовка до роботи над твором за картиною.

3. Розповідь про окремих художників.

Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський — Ованес Айвазян, — видатний український  художник-мариніст. Айвазовський є автором понад 6000 різних творів (картин, акварелей, малюнків тощо) кожен з яких здобув визнання за життя художника. Його полотна прикрашають музеї та приватні зібрання по всьому світу. За понад шістдесят років творчої кар'єри Айвазовський брав участь у більш як 120-ти художніх виставках, понад половина з яких були персональними.

За висловом Івана Крамського «Айвазовський, хто і що б там не казав, є зірка першої величини, у будь-якому разі, і не тільки у нас, а в історії мистецтва взагалі».

Архи́п Іва́нович Куї́нджі — видатний український живописець-пейзажист. Народився в Маріуполі . Рано залишився без батьків і жив у злиднях. Живопису навчався здебільшого самостійно. Деякий час займався в майстерні Івана Айвазовського.

1868 року навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

А. І. Куїнджі відомий як неперевершений майстер пейзажного живопису. У спадщині Куїнджі є безліч робіт, які визнані справжніми шедеврами світового мистецтва. У своїх роботах художник намагався передати не просто красивий вигляд того чи іншого місця з мальовничою природою, але також намагався закарбувати саме стан природи в той чи інший сезон, при тих чи інших погодних умовах.
Його картини - це справжня поезія живопису, яку можна не просто побачити, а й навіть відчути. Від сонячних картин Куїнджі йде тепло, а дивлячись на картини зі сніговим лісом, можна буквально почути морозну тишу і бадьорить холод, задивившись на лісову гай, можна зловити себе на думці, що починаєш чути спів лісових птахів, а річкові та морські пейзажі приносять з собою шум прибою і свіжий запах води.

 Васильківський Сергій Іванович

Народився 7 жовтня 1854 у повітовому місті Ізюм Харківської губернії в сім'ї писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо благодатним для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати — любов до народних пісень і фольклору. У 1861 батьки Сергія переїхали до Харкова, головного культурного центру Слобожанщини. Перші навички в мистецтві Васильківський одержав у Харківській гімназії від учня Карла Брюллова у Петербурзькій Академії мистецтв — Дмитра Безперчого. В роки навчання молодий митець мав змогу користуватися бібліотекою свого родича, поета Володимира Александрова, в якій були твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, що справили на нього глибоке враження.

Після п'яти років навчання в гімназії на вимогу батька Васильківський вступив до Харківського ветеринарного училища. Але 1873 він року залишив там навчання, через неплатоспроможність і влаштувався працювати деякий час канцелярським службовцем при Харківському казначействі.

У 1876–1885 навчався у пейзажному класі Петербурзької Академії Мистецтв у Михайла Клодта (1832–1902) і Володимира Орловського (1842–1914). Успішне навчання доповнювалося враженнями від виставок передвижників та поїздок на батьківщину.

У 1879 за етюд з натури одержав першу академічну нагороду — малу срібну медаль. У студентські роки він зазнавав нестатків, жив на горищі в Академії, у так званій «казьонці», разом з Порфирієм Мартиновичем, Опанасом Сластьоном, Геннадієм Ладиженським, Миколою Самокишем, Яном Ціонглінським, згодом видатними художниками. 1881 року Васильківський здобув другу малу срібну медаль.

У 1883, виконавши навчальну програму, молодий Сергій часто подорожував Україною і створив низку відомих пейзажів «Весна в Україні», «Влітку», «Кам'яна балка», «На околиці», що дозволили йому взяти участь у конкурсі на золоту медаль та всеросійській академічній виставці. За пейзажні етюди, в яких художник передавав мальовничість української природи, він отримав 5 срібних і одну малу золоту медаль, а за картину «На Дінці» (1885, не збереглася) — велику золоту і право на зарубіжну поїздку для фахового вдосконалення.

У березні 1886 виїхав за кордон. Він жив у Франції і подорожував Англією, Іспанією, Італією, Південною Африкою та Німеччиною, де познайомився з колекціями художніх музеїв. Художник удосконалив майстерність, користуючись порадами Володимира Орловського та І. Похитонова, які жили в той час у Парижі. Васильківський багато працював і виставляв свої твори у Паризькому салоні.

Перебування за кордоном укріпило рішення майстра спрямувати свій талант на розвиток пейзажного жанру в українському мистецтві. Васильківський мандрував пішки Харківщиною і Полтавщиною, спускався Дніпром до Запоріжжя. Художник малював українські праліси та левади, сільські хати і вулиці в різні пори року, часто з невибагливими жанровими мотивами, що органічно вписувалися в природу. Уникаючи спрощення, він поглиблював тональну просторовість і структуру образотворення. В канву сучасних образів української землі впліталися ліричні відступи, історичні пейзажі на козацьку тематику, які передавали дух минулої епохи.

Починаючи з академічного періоду, Васильківського приваблювали мотиви сутичок козаків з татарами. Він відвідував батальну майстерню, де навчався його приятель М. Самокиш. Переважно, твори художника мали узагальнений характер, в яких була відсутня динамічна дія чи поширений в той час етнографічно-побутовий сюжет, за винятком таких, як «Сутичка козаків з татарами» (1892, місцезнаходження невідоме) і «Побачення» (1894, Харківський художній музей). Вони трактувалися романтично і були споріднені за настроєм з народним пісенним фольклором.

4. Знайомство з творчістю художників.

Про Куїнджі https://www.youtube.com/watch?v=__YhpkVYSkI

Айвазовський І. «Дев'ятий вал» https://www.youtube.com/watch?v=fGdeY_DV-yE

Репродукцію картини С. Васильківського «Козача гора» розгляньте у підручнику с. 260, вправа 587 (за нею і буде контрольний твір-опис).

5. Подумайте: (або с.261, 2 завдання – усно)

·                     До якого жанру живопису слід віднести картини?

·                     Яка з картин справила на вас найбільше враження?

·                     Яка пора року зображена на полотні? Який час доби? З чого це видно?

·                     Що зображено на передньому плані картини? На задньому плані?

·                     Чим приваблює колорит полотна? Який настрій навіває картина?

·                     До яких роздумів спонукає?

6. Опрацювання пам’ятки «Як працювати над створенням власного твору?».

Як працювати над створенням власного твору?

1.                 Добре подумай над темою майбутнього твору, визнач, який обсяг матеріалу він охоплює.

2.                 Визнач основну думку свого твору й намагайся провести її через усю роботу.

3.                 Склади чіткий план, дотримуйся його у процесі написання творчої роботи.

4.                 Тему розкривай глибоко і всебічно.

5.                 Дотримуйся послідовності у викладі думок.

6.                 Висловлюй своє ставлення до того, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.

7.                 Дотримуйся пропорційності частин твору.

8.                 Перевір написане, перепиши в робочий зошит.

7. Складання плану творчої роботи.

Орієнтовний (можна деякі пункти змінювати за потребою) план твору-опису природи за картиною на с. 260, вправа 587 – С. Васильківський «Козача гора».

1. Вступ:

а) загальне враження від художнього полотна;

б) історія написання твору, відомості про митця.

2. Основна частина:

а) опис переднього плану картини;

б) способи передачі глибини (тла) полотна;

в) опис побаченого справа, зліва, зверху, знизу.

3. Висновок (емоційна оцінка твору).

8. Самостійна письмова робота  над твором - складання твору на чернетках – обсяг 1- 1,5 сторінки.

9. Переписування твору в робочі зошити (це і є д.з.).

Як оформлювати твір в зошиті:

Тридцять перше березня

Контрольний твір

(текст твору)

VII.     Домашнє завдання.

1.     Переписати в зошити твір – опис природи за картиною.

2.     За бажанням скласти вірш за картиною, яку описували.